Процвітаюча, економічно незалежна Україна з високорозвиненою промисловою
базою може відбутися за умови суттєвої підтримки вітчизняного виробника,
здатного ефективно матеріалізувати передові розробки вчених і створити
товарну продукцію як для потреб внутрішнього споживача, так і на експорт.
Позитивний ефект тут є очевидним і полягає не лише у створенні нових
робочих місць і запобіганні витоку капіталів за кордон, а й у гарантії
стабільного розвитку країни при зменшенні її залежності від закордонних
поставок.
Курс на інноваційний розвиток у своїй основі має грунтуватися на передових
українських технологіях. Життєво необхідно, щоб у нашій країні було
якнайбільше вітчизняних виробників, які могли б успішно конкурувати зі
світовими лідерами. Не секрет, що вітчизняний ринок усе ще заповнений
продукцією переважно закордонних виробників не завжди найкращої якості, а
нерідко і такою, від якої в розвинених країнах давно відмовилися. І це при
тому, що наша країна здатна на власній промисловій базі виробляти
наукомістку продукцію, що є результатом комерціалізації новітніх наукових
досягнень і передових технологічних розробок українських вчених та
інженерів.
Одним з найперспективніших напрямків тут є наука про матеріали і технології
їх використання практично в усіх галузях сучасного промислового
виробництва, транспорті та енергетиці. Заради справедливості варто
відзначити, що за всіх часів керівництво країни в міру сил, фінансових
можливостей і рівня усвідомлення прагнуло виділяти посильні кошти для
розв'язання деяких матеріалознавчих проблем. Результат, як правило, був
позитивним і втілювався у нових конструкційних і функціональних матеріалах,
що не тільки знаходили і знаходять застосування у виробах нової техніки, а
без яких випуск цих виробів був би неможливим. Приклади, що підтверджують
ці факти, можуть бути наведені будь-яким фахівцем з таких галузей, як
сучасні лікувальні технології в медицині, енергетика, транспорт, авіація,
атомна енергетика і космічна техніка.
Перелік першочергових завдань з різним рівнем готовності до вирішення і
масштабністю економічної ефективності завдяки високому науковому потенціалу
країни, що сьогодні виявився з огляду, на об'єктивні історичні причини
зосередженим головним чином у Національній академії наук України, може бути
дуже значним. Однак лише сьогодні, коли почалося піднесення економіки і
промисловості, коли підприємства нехай повільно, але все-таки піднімаються
з колін, навіть за умови важкого хронічного недофінансування відкриваються
перспективи капіталізації інтелектуального багатства країни. Ось чому за
теперішніх умов з'являється об'єктивна реальність у створенні державної
програми, що поєднувала б проекти, які передбачають першочергове й адресне
забезпечення потреб промисловості країни у нових науково-технологічних
розробках. До неї мають увійти у вигляді держзамовлення як ті, значення
яких видно усім, наприклад, проблема створення транспортного металу для
залізниць чи матеріалів для авіації, так і інші, так звані "тихі"
виробництва, які відразу і не розгледиш, але які є не менш важливими для
економіки країни.
Як один з таких прикладів можна навести виробництво термозміцнених рейок на
металургійному комбінаті "Азовсталь". Вченими Інституту металофізики НАН
України розроблені фізичні основи і високоефективні технології підвищення
службових характеристик конструкційних сталей усіх класів, в яких
використано явище метастабільних фазових структурних перетворень за умов
великих швидкостей нагріву. Результативність цих розробок підтверджена на
багатьох підприємствах військово-промислового комплексу при серійному
виробництві виробів спеціального призначення в авіаційній, суднобудівній та
оборонній галузях промисловості.
Ці ідеї були втілені на комбінаті "Азовсталь", де створено унікальний цех
для швидкісного термозміцнення рейок з річною продуктивністю до 0,5 млн
тонн, що дасть змогу забезпечити покриття до 2 тис. км залізничного полотна
та суттєво підвищити строк його служби. Завод у змозі за консультативної
допомоги НАН України налагодити виробництво та постачати термооброблені
рейки для використання як всередині країни, так і на експорт.
Азовсталівська технологія порівняно з технологіями російських заводів (м.
Тагіл та м. Кузнецьк) має низку помітних переваг, зокрема дозволяє
використання мартенівських сталей замість сталей вакуумного виплавляння та
його неперервного розливання, тобто вона повністю адаптована до можливостей
металургійної галузі країни і не потребує великих додаткових
капіталовкладень. Вимоги російських стандартів застосовувати вакуумний
переплав та неперервне розливання сталі пов'язані з використанням давно
застарілих екологічно неприйнятних для України схем термічного зміцнення.
Виробництво термозміцнених рейок в Україні дасть можливість відмовитись від
великомасштабного імпорту з Росії і навіть здійснювати експортні поставки,
забезпечивши участь нашої країни у великих проектах створення транспортних
магістралей, наприклад, у зацікавлених країнах Близького Сходу.
Як приклад можна також згадати проблему заміни азбестовмісних матеріалів на
екологічно чисті. Азбест і азбестовмісні матеріали у вигляді паперу,
тканини, волокон широко використовуються в будівництві, хімічній
промисловості, виробництві електротехнічних виробів, електролізі води,
теплоізоляції. Варто нагадати, що ще за стародавніх часів оцінені чудові
якості азбесту і він використовувався в домашньому побуті у таких країнах
стародавнього світу, як Китай, Єгипет, Греція тощо. Разом з тим сьогодні
мало хто візьме на себе сміливість заперечувати очевидну шкідливість
азбесту й азбестовмісних матеріалів для здоров'я людей, які добувають
азбест, переробляють і працюють з виробами з нього. Пов'язано це з тим, що
азбестовий пил уражає легені, викликає ракові захворювання. Саме через ці
причини Агентство з охорони навколишнього середовища США ще у 1989 році
заборонило (за незначними винятками) використання усіх видів азбесту. У
Європейському Економічному Співтоваристві це рішення підтримали більшість
країн, і вже в поточному році заборона на використання азбесту має набути
чинності для всіх країн Європейського Союзу. В Україні азбестовмісні
матеріали досить широко застосовуються як покрівельний матеріал,
ущільнювальний матеріал у двигунах внутрішнього згоряння, турбінах,
енергоблоках, котлах, каналізації тощо. Реальні економічні втрати країни
при використанні азбестовмісних матеріалів внаслідок передчасного виходу з
ладу вузлів машин і механізмів оцінюються в сотні мільйонів доларів. При
цьому шкода здоров'ю людей у грошових сумах оцінці не підлягає.
Необхідність відмови від використання азбестовмісної продукції в Україні
стане реальністю вже в поточному році, а євроінтеграційні процеси можуть
лише прискорити процес. Цей приклад є одним з безлічі завдань, що, потрібно
вирішувати швидко, з огляду на об'єктивні причини вже сьогодні.
У розвинених країнах проблема заміни азбесту знаходить вирішення у
використанні нових, нетрадиційних матеріалів, серед яких найбільш
перспективними є вироби з графіту. Вчені Національної академії наук України
за участю інших науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро і
промисловості розробили нові матеріали з терморозширеного графіту, що у
багато разів ефективніші за вироби з азбесту. Вони успішно застосовуються
як сальникові ущільнення у вузлах тертя, як фланцеві прокладки, в
енергетичній трубопровідній арматурі, відцентрових і вихрових насосах,
теплообмінниках, устаткуванні атомних електростанцій, на підприємствах
нафтохімії та ін. Ці роботи були започатковані відомим вченим академіком В.
І. Трефіловим. Надійність і безпека підприємств паливно-енергетичного
комплексу, багаторазове збільшення міжремонтного часу запірної, запобіжної
і регулюючої арматури дає значний економічний ефект. Завдяки цьому вже
понад десять років вироби з терморозширеного графіту почали застосовувати
на електростанціях Москви, Челябінська, Санкт-Петербурга, а також на
атомних електростанціях Росії - Ленінградській, Ігналінській, Курській і
Смоленській. Українські виробники терморозширеного графіту показали
перспективу його використання в житловому будівництві, в системах
водопостачання, авто- і тракторобудуванні та багатьох інших сферах
виробництва. Крім економічної безпеки і високої технологічності, вироби з
терморозширеного графіту привабливі й тим, що виготовляються з вітчизняної
сировини з повним технологічним циклом, а також на устаткуванні, створеному
українськими фахівцями на заводі "ТМспецмаш".
Появу такого виробництва можна розглядати як одну з науково-технологічних
цеглинок у фундаменті економічної незалежності України. На цьому прикладі
можна побачити, наскільки результативним може бути об'єднання науки,
виробництва і бізнесу в інтересах нашої держави. Цей процес може
розвиватись більш швидкими темпами і давати більш вагомі результати за
умови проведення на державному рівні цілеспрямованої науково-технічної
політики з визначенням пріоритетів і формулюванням першочергових завдань.
Він є одним з ключових у розв'язанні проблеми становлення України як
багатої, високорозвиненої промислової держави, гарантією її економічної
незалежності.
Станіслав ОШКАДЬОРОВ, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук,
професор
"
Урядовий кур'єр" 2005.05.24